13.04.16
Мова рекламного та pr-контенту – граматичний покруч чи мова  споживача?

Мова рекламного та pr-контенту – граматичний покруч чи мова споживача?

Всі ми без винятку є споживачами реклами. Так, навіть якщо не дивитися телевізор. Вдома, на роботі, в автівці чи у спортзалі опосередковано або безпосередньо нам постійно щось продають…

Кожна зустріч із рекламою – це акт комунікації, де основою будь-якого передавання інформації є набір символів (фонетичних або начертальних), зрозумілий як джерелу інформації, так і її отримувачу. 

У час гаджетів, месенджерів та соціальних мереж, спілкування голосом все стрімкіше втрачає своїх прихильників. Хтось вважає, що це значно економить час, інші ж наполягають, що повідомлення слугують певним бар’єром для втручання сторонніх людей в особовий простір. Добре це чи погано – розсудить час. Однак фактичною тенденцією останніх років є те, що зі збільшенням графічної інформації, одночасно вона стала губити своє емоційне наповнення.

 Ні, люди не стали холоднішими. Проблема тут у тому, що графічно все важче передавати правильний, стабільний і не перекручений емоційних фон від носія інформації до об’єкта повідомлення. Саме з цим можна зв’язати надпопулярність смайликів і «емодзі». Ці личка та символи настільки міцно увійшли в наше сприйняття, що залежно від розвернутої у той чи інший бік дужечки, ми можемо побачити одразу інший зміст повідомлення. Люди настільки до них звикли, що за відсутності графічного символу в кінці речення іноді вже не можуть відрізнити добра ця новина чи ні. 

 Соціальні мережі нині - це не лише діалоги із знайомими/незнайомими людьми та оприлюднення подій життя, а й потужний генератор і транслятор новин зі всього світу. Радіо-телеканали вже давно створили паблік-сторінки у соціальних мережах, куди дублюють свої лаконічні  інформаційні повідомлення, аби збільшити та втримати лояльну аудиторію,  адже погодьтесь, нам, як споживачам інформації, простіше прокрутити стрічку й швидко зрозуміти  суть подій, аніж чекати програму новин і слухати її в повному обсязі. Але виникає інша проблема: звичні і комфортні емоційні символи не ставлять в офіційні повідомлення, навіть caps lock, що так чудово підкреслює у людському сприйнятті потрібну емоційність, не може бути використаним. Тенденцію дефіциту емоційного наповнення контенту першим помітив facebook і, як лакмусовий папірець суспільних змін (читайте – змін споживацької поведінки), вивів у світ функцію  емоційної реакції на публікацію – у лютому 2016-го до традиційного піднятого вгору великого пальця додалися 5 альтернатив.

У своїх маркетингових заходах (особливо міжнародного спрямування) компанії намагаються розробити універсальні механізми збільшення лояльності серед цільової аудиторії. Це може бути як тиск через сприйняття кольорів та їхніх поєднань або використання все тих же смаликів у корпоративній айдентиці (що успішно робив відомий в Україні оператор мобільного зв’язку). Однак стратегічною метою тут є створення своєї, особливої мови між продавцем і покупцем – зрозумілої їм і (можливо) незрозумілої іншим. Використання суржику та говірок, діалектизми, «регіональні» жарти, навмисні одруки – це все утворює єдину мовну систему комунікації виробник-споживач.

 В Україні типовим для продукції масового споживання є вживлення у рекламні кампанії слів, що не відповідають нормам української граматики, однак є поширеними серед населення. Колись я поставила запитання топ-менеджерові компанії-виробника побутової хімії, чи не мають вони професійного редактора або коректора, адже постійно стільки граматичних неточностей у текстах? На що отримала відповідь, що їхня цільова аудиторія не говорить «мийні засоби», їм рідними є «миЮЧі». Те саме відбувається й з «обслуговуючими», «діючими» та «знеболюючими». Така словесна, фонетична або графічна наближеність зменшує період звикання споживача до продукту, тим самим скорочуючи період «тертя» і штучно мінімізуючи вагання про покупку. 

З одного боку, даний процес є позитивним, оскільки нарешті українські компанії відходять від політики «продати!» і починають будувати власні, неповторні стосунки із споживачами продукції. З іншого ж боку, це відверте плюндрування мовних і мовленнєвих норм та правил, що надалі може призвести до руйнації національної культури. Проте питання знищення літературної української мови у такий спосіб може бути вкрай неоднозначним, адже є доведеним той факт, що сучасні українці певною мірою двомовні: і тут аспект зовсім не української/російської, а української літературної мови для публічного життя та  української мови, так би мовити, «домашньої», яка має і ознаки суржику, і граматичні огріхи, і фонетичні відмінності. Звісно, людині буде ріднішою для сприйняття саме «домашня» мова, але це геть не означає, що вона не знає правил класичного правопису, особливо із масовою тенденцію 2014-2015 років до вивчення «солов’їної». 

Створювати контент мовою, зрозумілою споживачеві – це правильно та доцільно, однак варто пам’ятати, що те, що є «рідним» нам, буде «рідним» і нашим дітям, що саме на цих засадах вони будуватимуть надалі культуру. А чи такого майбутнього ми бажаємо своїй країні?

Дара Кобзар -  професійний лінгвіст, знавець етикету та комунікативної культури, CEO LingvoBuro
Получать рассылку
Введите e-mail
Работодатели
  • okinternet
  • kinograf
  • Ulichnaya eda
  • ubr
  • ESGroup
  • Initiative
  • Past'ell agency
  • visage
  • TBWA Ukraine
  • ADMIXER
  • baobab
  • Чайка BTL
  • Media logic
  • Smile-Expo
  • tzifir
  • PR/BTL/EVENT/ART КОМПАНИИ «ВАВИЛОН»
  • IT Media
  • mediakit
  • sahar
  • Tribal
  • Бренд Медиа
  • pleon
  • Adrenalin Brothers

    ( ! ) Warning: imagecreatetruecolor(): Invalid image dimensions in /home/advertis/public_html/administrator/components/com_widgetkit/helpers/image.php on line 97
    Call Stack
    #TimeMemoryFunctionLocation
    10.0041243384{main}( ).../index.php:0
    20.13942398544JApplicationCms->execute( ).../index.php:40
    31.462317425824JApplicationSite->render( ).../cms.php:257
    41.462517426432JApplicationCms->render( ).../site.php:731
    51.467717471368JDocumentHTML->render( ).../cms.php:988
    61.467717471464JDocumentHTML->_renderTemplate( ).../html.php:474
    72.615720347360JDocumentHTML->getBuffer( ).../html.php:696
    82.633425334344JDocumentRendererModules->render( ).../html.php:396
    92.722726457056JDocumentRendererModule->render( ).../modules.php:46
    102.722926459760JModuleHelper::renderModule( ).../module.php:105
    112.723326484936include( '/home/advertis/public_html/modules/mod_widgetkit/mod_widgetkit.php' ).../modulehelper.php:208
    122.723426485272WidgetWidgetkitHelper->render( ).../mod_widgetkit.php:22
    132.724026495208WidgetWidgetkitHelper->renderWidgetObject( ).../widget.php:161
    142.986027354856SlidesetWidgetkitHelper->render( ).../widget.php:188
    152.986127355608TemplateWidgetkitHelper->render( ).../slideset.php:118
    162.986227384384include( '/home/advertis/public_html/media/widgetkit/widgets/slideset/styles/default/template.php' ).../template.php:46
    173.010527421584ImageWidgetkitHelper->prepareLazyload( ).../template.php:46
    183.010627424280imagecreatetruecolor ( ).../image.php:97
  • 1plus1
  • CB Territory
  • Ферзь
  • PRP
  • pchela
  • ADPG
  • Smart аgency
  • freshlook
  • Reklamaster
  • starcom
  • Новый канал
  • CitySites
  • dominion
  • World Web Studio
  • Арт-завод Платформа
  • skykillers
  • Компания «SeoMarket»
  • fedoriv
  • Sniper
  • TABASCO
  • Delfi
  • inchkiev
  • SMART Marketing
  • GRAPE Ukraine
  • proventis
  • Корица
  • ITCG
  • nordspillar
  • 1 + 1
  • UNITED CUTE UNICORNS
  • Brainberry Group Ltd
  • ogilvy
  • Rida Style Group
  • MAXXIMUM MEDIA
Сотрудничество

Вы желаете сотрудничать с Advertising School? Вы можете предложить свой проект или мероприятие? Обратитесь к лидеру проекта Advertising School Оксане Тюпе по мобильному телефону

+38 067 328 63 89
+38 067 536 09 73

а также по электронной почте info@advertisingschool.com.ua